артилерія


артилерія
artilleriya, topçular ordusı

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • артилерія — ї, ж. 1) збірн. Вогнепальна колективна зброя, гармати різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. 2) тільки одн. Рід військ, основним озброєнням яких є гармати. 3) тільки одн. Наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою …   Український тлумачний словник

  • артилерія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • артилерійський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • артилерійсько-стрілецький — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • артилерійський — а, е. Прикм. до артилерія. Артилерійська зброя. || Здійснюваний артилерією (у 1 знач.). || Признач. для стрільби з гармат. •• Самохі/дна артилері/йська устано/вка гармата великого калібру, установлена на броньованій машині з гусеничним ходом …   Український тлумачний словник

  • артилерійський — [артиелеир’і/йс кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і …   Орфоепічний словник української мови

  • мінно-артилерійський — а, е. Стос. до використання на війні артилерійських мін, що вистрілюються з мінометів …   Український тлумачний словник

  • зенітно-артилерійський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • мінно-артилерійський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • самохідно-артилерійський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • армата — артилерія, зброя, гармата; військовий загін …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів